5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ

 
про наскнигиматеріалипідтримати

на головну сторінкунаписати нам листа5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ
у FACEBOOK5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ у TWITTER

проповідістаттіінтерв'юпоезіяпрозакартини

 

повернутися

Вихід


13 січня 2012 р.

 

Він йшов вперед, не бачивши дороги,

Він брів наосліп, віривши у сон...

І руки рвав, ледь сунув збиті ноги.

Десь там - свобода, ззаду - фараон.

 

Уже немилі їжа і багатство,

Світські розмови й бесіди жінок.

"Я жити хочу!" - десь в душі жевріло,

А рішення робило твердим крок.

 

Наївся вдосталь часника і м'яса,

Спина затвердла від постійних ран.

Нестерпним стало все, на що дивився,

А серце рвалось в вічний Ханаан!

 

Невже ж життям оте зоветься:

Нагайка, цегла, глина і прокльон...

Із вечора до ранку вже не спиться,

Якби ж то тіло, вбили - все єство.

 

О, ні, не сила це терпіти,

Вже краще здатись, впасти у пісок.

Та не за себе так душа боліла -

Сім'я лишилась, шкода всіх діток...

 

Отак у муках народилась мрія,

У терни впало полум'я зірок.

Від рання і до ночі та ж молитва:

"О, Боже добрий, де вже той пророк?".

 

І серце чуло настрій у сусіда,

І погляд став могутнім мов Самсон -

Будивсь народ, ятріла давня рана,

Без революцій став Новий Закон.

 

"Виходимо!" - спочатку й не повірив,

За звичкою прокинувсь і в казан.

Але за мить посланник сповістив:

"Скінчилось лихо, злидні та наган!".

 

Довкола сотні рідних, ну нарешті!

Дарма, що ноги вялі - сила є!

Крізь цей туман назустріч власній долі

Душа летить і радість Божу п'є!

 

Таким моментом варто дорожити,

Бо він, можливо, буде раз в житті.

Саме для цього, друже, варто жити

Свобода - найцінніша для душі!

Б. Галюк

 

про наскнигиматеріалипідтримати

© 5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ. Всі права захищено.

При використанні матеріалів сайту гіперпосилання на www.5breads2fishes.com обов'язкове.

Електронна пошта: mail@5breads2fishes.com