Пам'яті Шевченка Гімназія. 2000 р.
Не знаю я чи ангол Божий, Чи лиш пастух простий з села… Та чи спромігся б хтось із смертних Створити ці святі слова?
Можливо, він і був пророком, Для когось – горном. Глас в тиші! Сміливо йшов вперед, у битву, Красу він ніс й скарби душі.
Напевно, явлення це Боже У рідній нашій стороні. Послав Господь пророка свого, Підняв Він генія з землі.
Умів сказати слово щире, Умів копнути так в душі, Що все життя здавалось тільки Сторінкою у Кобзарі!
То ж хто ти, вчителю, пророче? Тарасе, хто ти? Ну, скажи? Мовчиш, не кажеш. Та про тебе Розкажуть нам слова твої! Б. Галюк
|
|
© 5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ. Всі права захищено. При використанні матеріалів сайту гіперпосилання на www.5breads2fishes.com обов'язкове. Електронна пошта: mail@5breads2fishes.com |