Рідна земленька 11 грудня 2000 року. Цей вірш оспівує красу моєї малої батьківщини - с. Побережжя, Тисменицького р-ну, Івано-Франківської області, де пройшло все дитинство. Час, проведений на "рідній земленьці" (саме так я називав рідне село), залишив незабутній відбиток у моїй душі на все життя.
Буває, часом, сумно стане, Згадаю рідну землю я, І поле чисте, став й криницю, Де часто воду черпав я.
Згадаю ліс – зелений, свіжий, Згадаю пісню солов’я. І колискову материну, Що забавляла немовля.
Полину піснею над річку, У верболіз, у спокій дня. Забуду все, що є на світі, Немовби там весь сенс буття…
Веселий шум мого Дністра Навіє спогади з дитинства. Всміхнуся тихо й щиро я – Знайома музика оця.
Лягаю я в траву високу, Вгорі лиш небо, в бік – поля. О, Боже любий, як прекрасно Створила все твоя рука! Б. Галюк
|
|||||
© 5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ. Всі права захищено. При використанні матеріалів сайту гіперпосилання на www.5breads2fishes.com обов'язкове. Електронна пошта: mail@5breads2fishes.com |