5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ

 
про наскнигиматеріалипідтримати

на головну сторінкунаписати нам листа5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ
у FACEBOOK5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ у TWITTER

проповідістаттіінтерв'юпоезіяпрозакартини

 

повернутися

"Американська мрія" чи Божий план?

 

 

"Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні (гр. слово, яке означає багатство, земні блага, до яких прив'язується людина") (Мт. 6:24).

 

Перед лицем незвичних важких обставин ми по-новому оцінюємо старі запилені істини. Сьогодні звернемо увагу на одну з них - ставлення до достатку та багатства.

Ще в 1960 році Робін Вільямс перерахував головні цінності американців: особистий успіх, ефективність та корисність, прогрес, повага до науки та терпимість. Звернемо увагу на першу цінність американської культури - особистий успіх, або так звану "американську мрію".

Що таке "американська мрія"? Легенда про те, як вирватися із "бідноти і досягти багатства", як "потрапити із хижі до палацу президента", виражає суть цієї цінності (концепції).

З однієї сторони, Біблія засуджує марну трату часу та лінь, закликає всіх працювати, не заперечує наявність багатства і володіння ним. Однак, пропонує конкретне визначене місце для достатку в житті християнина

 

Ця ідея давно рівноправно панує і в Європі, а останні роки завойовує уми та серця й українців, а найболючіше, що в тому числі й християн.

З однієї сторони, американці цінують активність та наполегливу працю, раціональне використання часу, однак найбільшу повагу в них викликають тільки ті люди, які добилися фінансової незалежності.

Наша культура теж пропагує "американскую мрію", тобто матеріальний успіх і процвітання. Матеріалізм став двигуном нашого суспільства. Наше мислення таке: чим більше, тим краще; успіх вимірюється багатством.

Отже, потрібно розібратися в цьому питанні, тому що, з однієї сторони, Біблія засуджує марну трату часу та лінь, закликає всіх працювати, не заперечує наявність багатства і володіння ним. Однак, пропонує конкретне визначене місце для достатку в житті християнина.

Давайте проведемо аналіз "американської мрії" у світлі Біблії і звернемо увагу на істини, яким вчив Син Божий стосовно багатства.

1. Ісус вчив нас слідувати за Ним, а не гнатися за багатством.

"І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне? Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді. Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво. Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені? Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною. Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав. Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне" (Мт. 19:16-18, 20-23).

Поради Христа завжди були точковими та влучними. В цього хлопця були проблеми - він не помагав іншим людям фінансово. Що стосується заповідей, то він виконував їх протягом всього свого життя. Але не міг змусити себе відмовитися від багатства, не міг відмовитися від своїх досягнень, статусу, фінансової безпеки. Багатство стало для нього ідолом.

Однак перша заповідь попереджає, щоб ніщо в нашому серці не зайняло місце Бога. Ми повинні бути здатні заради Нього залишити все.

2. Ісус вчив збирати скарби на небесах.

"І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно. Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться! Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство. Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить. Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!" (Лк. 12:29-34).

Зрозуміло, живучи в країні достатку, ми завжди будемо володіти якимись матеріальними цінностями. Ми повинні бути відповідальними управителями того, що нам Господь довірив, але не повинні займатися накопиченням заради самих себе.

Сумніваюся, що Ісус сказав би комусь: "Я хочу, щоб Ви якомога більше купували ретро-автомобілі і збирали якомога більше грошей, замість того, щоб жертвувати бідним".

 

В "американській мрії" відсутнє поняття жертовності. "Задовільни свої потреби і якщо залишаться гроші - можеш робити з ними, що захочеш", - так вчить людину світська мораль, яка замінила Божественну науку в Середні віки. Ця ідеологія вчить з любов’ю відноситися до ближніх, але не жертовно

Ми повинні таким чином використовувати наші ресурси, щоб прославлявся Бог і щоб приводити інших до Христа. Неправильно, коли ми більше грошей витрачаємо на земні придбання, а не на Божу справу.

3. Ісус не вчив, що бідність - це прокляття.

Матеріалізм вчить, що бідність - це невдача. Але Біблія іншої думки. Погляньмо на опис мужів віри, яких високо оцінює Біблія: "Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних" (Євр. 11:37-38).

Напевно сьогодні людина з такою характеристикою не користувалася б популярністю серед нашого товариства.

Звичайно, хтось скаже, що ми живемо в інший час, але, зауважте, й тоді християни мали власні оселі і можливість жити в достатку. Однак ці люди вибрали посвячене служіння Богові та іншим людям.

Роздумуючи над життям перших християн, я часто задаюсь питанням, чи можливо далеко зайшов у своїй канонічності та засидівся в зоні власного комфорту. Спостерігаю, що світська система видозмінила наше уявлення про правдивого християнина.

Ісус же ніколи не вважав бідних невдахами. Навпаки, часто в житті саме таких людей проявлялася слава Божа (згадаймо сліпородженого (Ів. 9:3) чи Вартимея (Мр. 10:46).

4. Ісус вчив любити ближнього, як самого себе.

В "американській мрії" відсутнє поняття жертовності. "Задовільни свої потреби і якщо залишаться гроші - можеш робити з ними, що захочеш", - так вчить людину світська мораль, яка замінила Божественну науку в Середні віки (світська мораль – це достаття кількість моралі для збереження життя, здоров’я та інших базових потреб індивіда). Ця ідеологія вчить з любов’ю відноситися до ближніх, але не жертовно.

Однак, жертва - це не яйце для курки, але стейк для свині. Пригадуєте, якось курка зі свинею домовилися приготувати хазяїну обід. Курка запропонувала яєшню зі свинячим стейком. Але свинка запротестувала: "Так діло не піде, для тебе це буде просто пожертвуванням, а для мене - справжньою жертвою!".

5. Ісус закликав бути готовими до будь-яких незручностей. Навіть до страждань за Його ім'я.

В 24 розділі Євангелія від Матвія Ісус попереджує своїх послідовників про можливі страждання, які можуть прийти в їхнє життя. І ці слова лунають не тільки до людей, які живуть в країнах, де відбуваються гоніння на християн (Іран, Ірак, Північна Корея, Єгипет, Пакистан та ін.). Особливо реально цю Біблійну істину зараз переживають наші брати і сестри із Донецької та Луганської областей, яким довелося залишити свої домівки, пережити зраду деяких друзів і стати реальними пілігримами. В таких умовах теологія стає практичною.

6. Ісус навіть вчив про блаженство духовно бідних.

В Євангелії від Матвія Ісус Христос наголошує, що бідні тому благословенні, що частіше є багатші вірою. "Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне" (Мт. 5:3).

Ми дуже рідко чуємо слова "бідність і благословіння" в спільному контексті. Ну, наприклад, хто з вас коли-небудь чув: "В нього банк забрав квартиру! Він такий благословенний!". Чи: "В нього згорів бізнес! Він такий благословенний!". Звичніше чути навпаки.

Але тільки духовно бідна людина спрагнена Бога і розуміє, що все, що має, це Господнє! В Євангелії від Матвія 6:24 Ісус ясно заявив, що неможливо служити одночасно Богу і мамоні. Але "американська мрія" запевняє нас, що це можливо.

На жаль, найчастіше ми не володіємо речами, а вони поневолюють нас, змушуючи відчайдушно бажати фінансової безпеки, комфорту і успіху. Потрібно завжди пам'ятати, що гроші – це хороший слуга, але поганий господар.

Як всю цю інформацію перевести з теорії в практику? Вважаю, щоб адекватніше зрозуміти нікчемне значення матеріальних речей, уявімо собі, що залишається жити зовсім недовго. Все змінюється за таких обставин, а теологія стає як ніколи практичною.

Богдан Галюк

 

про наскнигиматеріалипідтримати

© 5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ. Всі права захищено.

При використанні матеріалів сайту гіперпосилання на www.5breads2fishes.com обов'язкове.

Електронна пошта: mail@5breads2fishes.com