Ісус Христос. Хто Він для тебе?

Хто ж Він? Я переконаний, що таким питанням задається кожна людина, якій пощастило з’явитися на білий світ. Це стається рано чи пізно, за різних обставин: під впливом батьків чи друзів, мистецтва чи літератури, кіночи телебачення. Але кожен зробить висновок особисто для себе.

Хто Він? Популярний громадський діяч свого часу? Пророк чи мудрець, наділений надприродною силою? Божевільний фанатик, найвідоміший махінатор чи Бог? «Звідки в Нього така мудрість і така сила? Хіба ж Він не син столяра Йосифа?» - дивувалися мешканці провінційного містечка Назарета. «Та хто ж Він?» - думає заклопотаний студент перед сесією, мама, гуляючи з дитиною у парку, найманий працівник на виробництві. Від відповіді на це запитання залежатиме все наше життя. На перший погляд воно сповнене значно важливішими проблемами. Але це тільки на перший погляд. Якщо, шукаючи щастя, ти став на дорогу, яка його обходить стороною, звинувачуй потім тільки себе. Або… - вибери інший шлях.

Люди по-різному сприймали Ісуса. Джош Мак-Дауелл у своїйкнизі «Не просто тесля» наводить три найпоширеніші думки про Нього: «Він - або брехун, або несповна розуму, або ж Бог».

Невже ж він був організатором наймасштабнішої афери в історії світу?

Історик Філіп Шафф говорить: «Якщо відповіді Ісуса на суді не є істиною, то вони можуть бути лише богозневагою або божевіллям. Однак перша гіпотеза відпадає відразу, досить нагадати лише про моральну чистоту і благородство Ісуса, яке проявляється у кожному Його слові, кожному вчинку і визнані усім людством. Самообман у такому важливому питанні, при такому ясному і всебічно сильному інтелекті теж виключається». Як міг би звичайний фанатик чи ошуканець завжди зберігати ясність думки, незворушно, мов сонце над хмарами, проходити крізь усі негоди й переслідування, щоразу давати наймудріші відповіді на складні питання, спокійно, при ясній свідомості, сповістити про власну смерть на хресті, зішестя Святого Духа, заснування Його Церкви, зруйнування Єрусалиму – адже всі ці провіщення здійснилися! Отже, людина, яка жила життям Ісуса, говорила Його словами і загинула Його смертю, брехуном бути не може.

Несповна розуму?

А може, щиро вірячи в те, що Він є Бог, Ісус помилявся? Адже помиляються і найщиріші люди. Людину, яка в давнину проголошувала себе богом, у наші часи можна порівняти з шаленцем, який видає себе за Наполеона. Але ж в Ісуса не було тих відхилень від норми, якими звичайно супроводжується божевілля. Багато найглибших думок, відомих людству, висловив саме Він, Його вчення звільнило людей з духовного кріпацтва. Психіатр Дж. Т. Фішер зауважив: «Якщо скласти всі без винятку авторитетні статті видатних психологів і психіатрів, добре їх скоротити, взяти саму суть, і якщо найталановитіший поет світу спроможеться стисло вимовити їх, то внаслідок цього ми матимемо лише поверховий і неповний переказ Христової Проповіді на горі. Уже дві тисячі років християнський світ має в руках текст, у якому є всі без винятку відповіді на запитання, які бентежать людство».

Як правило, більшість людей не вважають Христа божевільним. Погоджуються, що Він не обманював. Коли ж залишається тільки один варіант, люди уникають прямої відповіді. Чому?

Усі докази свідчать про те, що Ісус – це Господь Бог. Багато людей відкидають ці докази, тому що не хочуть приймати моральні наслідки, які слідують за цим визнанням: вони бояться відповідальності, яка ляже на них, якщо вони визнають Його Богом.

Незважаючи на свій статус і положення, Ісус прийшов на землю, став людиною, показав приклад справжнього щасливого життя, і, як це не парадоксально звучить, помер за нас на хресті.

Яким же Він був?

Олександр Мень у своїй книзі«Син Людський» так говорить про Ісуса Христа: «У розповідях євангелістів відчувається незаперечний впливХриста на різних людей. Він майже блискавично завоював серця Своїх майбутніх апостолів. Сторожа храму, яку послали затримати Назарянина, не змогла виконати наказ, вражена Його проповіддю. У Ньому було щось таке, що змушувало навіть ворогів говорити з Ним із повагою. Книжники називали Його Равві – Наставник. У Пилата тільки вигляд та декілька слів Ісуса викликали таємну повагу супроти його власної волі.

Якась хвилююча загадка, незрозуміле тяжіння створювалинавколо Нього атмосферу любові, радості, віри. Але й нерідко священний трепет охоплював учнів поруч з Ісусом, майже страх. При цьому в Ньому не було нічого напищеного. Ісус не вважав нижче Своєї гідності прийти на весілля або вечеряти з митниками в домі Матвія, відвідувати фарисея Симона, Лазаря. Менше всього Він був схожий на відчайдушного аскета або сумного книжника. Святоші говорили про Нього: «Ось чоловік, який любить їсти та пити вино».

Розповідають, що один середньовічний монах проїхав якось повз мальовниче озеро, навіть не помітивши його. Не таким був Ісус. Повз Його погляд не проходили навіть життєві дрібнички; серед людей Він був, як удома.

Глибоко людяним малюють Ісуса євангелісти. На очах Його люди бачили сльози, бачили, як Він сумує, дивується, радіє, обнімає дітей, милується польовими квітами. Його мова співчутлива до слабостей людини, але Свої вимоги Він ніколи не пом’якшує. Син Божий може говорити з ніжністю, а може бути строгим, навіть різким. У той же час в Його словах проскакує гірка іронія. Як правило, скромний і терпеливий, Ісус безпощадний до релігійності. Він спокійний і стриманий, однак деколи буває охоплений святим гнівом. Та все ж, внутрішній розлад Йому не властивий. Ісус завжди залишається Самим Собою. Перебуваючи в центрі життєвого виру, Він одночасно ніби перебуває в іншому світі, в єдності зі Своїм Отцем. Близькі люди бачили в Ньому Чоловіка, Який бажає тільки одного – «творити волю Того, Хто послав Його».

Бог прийшов на землю. Став другом людей. І сьогодні хоче стати твоїм другом.

Хто Він для тебе? Подумай про це.

Богдан Галюк