|
Богоборець
"Не Яків
буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з
людьми, і подужав"
Бут. 32:29
Яків любив
пригоди. Та й взагалі, все його життя було суцільною пригодою: вкрав у брата
перворідство, обманом здобув благословення батька, втікав до Падану
арамейського, чотирнадцять років служив в наймах за жінок… І це ще не весь
список!
Та, не
зважаючи на все, Яків любив Бога. "Я не вартий усіх отих милостей, і всієї
вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові", - такою була його молитва.
І Господь
бачив його щирість, тому вирішив допомогти своєму рабові – послав Ангола, щоб
виховати та присмирити Якова. "І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла
досвітня зоря" (Бут. 32:25).
Та майбутній
патріарх не здається і Анголу довелося торкнутися його тіла: "І звихнувся суглоб
стегна Якова, як він боровся з Ним" (Бут. 32:26).
Та сину
Ісаака і цього мало: він вимагає в Ангола ще й благословення! Такої зухвалості
Божий Післанець, напевно, не очікував. "О, це так впертий чоловік!".
Своїм
непоступливим характером Яків набув собі нове ім’я – Ізраїль, богоборець, а
також і благословення.
Не
помиляється той, хто нічого не робить. А наполегливість та невідступне бажання
Божого благословення відкривають духовні очі, приводять людину в Пенуїл. "І
назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та
збереглася душа моя" Бут. 32:31.
|
