
Рема
"А Він
відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до
Ісуса"
Мт. 14:29
Майже в
кожного українця є Біблія. Я бачив багато гарних примірників в
бібліотеках своїх знайомих. Біблія – це класика, з цим ніхто не сперечається.
Всі
християни мають вдома Біблію. А "народжені згори" навіть часто читають
її: 47% - майже щодня, біля 29% - щодня. Однак, небагато з них отримують
відкриття.
Все записане
Слово Боже Біблія називає логосом. Момент з’єднання нашої віри з виголошеним
Словом Бога являє людині рему – особисте духовне відкриття.
Не знаю, чи
багатьом з вас доводилося переживати бурю на морі, та Петро з апостолами мав би
про що нам розповісти. В ту ніч нічого не віщувало небезпеки. Та вона приходить без
попередження. Знаним рибалкам не звикати до бурі, та сьогодні море скаженіло
по-особливому: човен
заливало водою і, як пір’їну, кидало об високі скелясті хвилі пінистої води.
- Петре,
розіб’ємося на смерть! – кричав на вухо Андрій братові.
Раптом хтось із учнів серед хвиль помітив білу пляму, яка наближалася. Переляк скував й без
того крижане тіло Симона.
- Привид?!
Рятуйте! Жах!
Та це був
Ісус. Його слово, як завжди, владне та заспокійливе, вселяло радість та віру: "Заспокойтесь,
це Я, не лякайтесь!".
Симон був впевнений
– це Вчитель! Його голос особливий!
- Господи, звели,
щоб прийшов я до Тебе по воді! – від несподіванки учні аж переглянулися.
Вперше ноги
рибака ступали по воді, як по землі. Він дивувався, не розумів, як таке може
бути, але вірив. Петро бачив Ісуса і чув тільки Його слова: "Іди!".
При світлі
місяця ще хвилину тому налякані учні спостерігали неймовірну картину: посеред
страхітливих хвиль Симон сміливо крокував по воді до сіяючого Христа.
- Петре, це
неймовірно! – хтось крикнув з човна.
- Як вода?
Що ти відчуваєш? Вона м’яка? Прогинається?
Враз Симонову
свідомість, як кинжал, прорізала блискавична думка. На мить, він збагнув, де
знаходиться: хвилі табунами диких коней неслися на зніяковілого сміливця, вода
пом’якшала і нога раптом провалилася в морську глибінь.
- Рятуй, Господи!
– тільки встиг скрикнути рибалка.
Та Ісус був
поряд.
Ми деколи
теж чуємо слово від Бога. Віра замикає голос нашого розуму, надприроднє
здається таким звичним, реальним. Це особливі моменти, які є великим
благословенням від Господа. Ними потрібно дорожити, тому що це праця Духа
Святого, Який зрощує нас духовно!
|