5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ

травень

Найважливіше змагання

"Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжать, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви! І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний. Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи. Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним"

1 Кор. 9:24-27

Раз на два роки біля Коринфу проводилися спортивні ігри, відомі як Істмійські. Це були загальногрецькі змагання, які влаштовувалися на Коринфському перешийку — Істмі — навесні кожного другого й четвертого року олімпіади. За значенням Істмійські ігри посідали третє місце після Олімпійських та Піфійських.

Тривали Істмійські ігри кілька днів. Переможець отримував пальмову гілку й вінок, сплетений із соснового віття. Ігри містили декілька видів спорту, а біг був одним із найдавніших та найповажніших.

Використовуючи для коринтян цю ілюстрацію, апостол Павло проводить паралелі, говорячи про духовні переживання християнина: важливість самоконтролю (кожному спортсменові потрібно було мати сильні м’язи та здорову нервову систему), стримання від гріха і від речей, які шкодять (для того, щоб брати участь у змаганнях, учасники напередодні ретельно готувалися, обмежуючи себе в їді).

Кидаючи виклик звичній філософії життя, автор більшості новозавітніх послань стверджує, що християнський шлях – це постійне змагання (розслаблений бігун ніколи не виграє забіг), для перемоги необхідна самодисципліна (на жаль, глядачам часто доводилося спостерігати за молодими юнаками, які падали на дистанції з носовими та ротовими кровотечами, деякі з них залишалися інвалідами, або замертво падали на землю), а також чітке розуміння цілі та її значення (напочатку змагань організатори оголошували імена учасників та оголошували правила; якщо бігун першим долав дистанцію та при цьому порушував правила, то позбавлявся головного призу).

Підсумовуючи сказане, Павло наголошує: кожному християнину потрібно перемогти; для цього потрібно стримуватися від гріха та різного непотребу; а ціль найвища – небеса з Ісусом Христом. І заради цього варто пожертвувати всім!