квітень
10
|
|
Твоя відповідальність
"А тепер
присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука
мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що
ти в нім чужинцем пробуваєш»
Бут. 21:23
Ці слова сказав филистимський цар Авімелех Авраамові, відчуваючи
свою відповідальність за ввірених йому людей. Він також дбав про своїх нащадків,
дітей та онуків, турбувався про спокій своєї сім’ї.
Гріховна ж природа егоцентрична: "Як
заробити багато грошей, щоб вистачило на безтурботність та розваги?", "Як стати
відомим і прославитися, щоб всі завидували?". Це на рівні роздумів.
"Як
позбутися "непотребу", який може з’явитися від необережного випадкового кохання?",
"Куди подіти надокучливу стару "недолугість", що ні вмирає, ані жити не дає, лиш
заважає в домі?". Це вже на рівні
переконання.
Такою, на
жаль, є філософія життя багатьох наших сучасників. Егоїстичне міркування, в
якому немає місця для інших, сліпа реальність, яка дбає тільки про себе. Невпинна
гонка, в центрі якої величне "я" з притаманним йому лексиконом: мені, моє, сюди, нікому, окрім мене.
Син Божий у
момент найважчого випробування та боротьби у Гефсиманії прийняв рішення на
користь людини, відчуваючи
відповідальність за своє творіння.
"А Він Сам… на коліна припав
та й молився, благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не
Моя, а Твоя нехай станеться воля!" Лук. 22:41-42.
Важлива
якість любові – відповідальність.
Характер
любові – самопожертва.
Ціль любові –
щастя іншого.
|