Говори, Господи!

Якщо через молитву ми можемо звертатися до Бога, то через Біблію – Своє Слово – Бог говорить до нас. Не читаючи Писання, ми не можемо мати взаємостосунків із Ним. Ми молимося, стараємося не грішити – та ці намагання будуть тільки дочасними.

Навіщо ж читати Біблію?

Кожен із нас, принаймні, знає про її існування. На запитання: "Що таке Біблія?" ми, напевно, відповімо, що ця книга – Слово Боже.

Чи то в церкві, яку відвідуємо щонеділі чи хоча б два рази в рік, від друзів або батьків ми чули, що Біблію потрібно читати. І десь на рівні підсвідомості погоджуємося, що ця Книга варта особливої уваги. Однак, настав час кожному особисто вирішити: “А чому варто приділити їй свій час?”. Чи не достатньо відвідувати храм і деколи, при потребі, молитися до Бога, а Біблію, в найкращому випадку, тримати на полиці чи в шухляді –  та й, в кінці кінців, зберігати Біблію вдома ще й в красивій оправі – це престижно (зараз всі християни як не як)?

Твердження, що Біблія - Слово самого Бога - вже давно стало аксіомою. Про це свідчать багато зовнішніх факторів та й сама в собі Біблія переповнена фактів, які доведені науково, історично та археологічно, що в цілому доводить її надприродність. Я про інше. Кожен з нас, хто вважає себе християнином, повинен усвідомити, що без щоденного читання цієї книги ми не можемо бути тими, ким себе вважаємо. Бо хто такий християнин? Це людина, яка має взаємовідносини з Богом. Стосунки не можливі без спілкування. Спілкування, в свою чергу, – це діалог (коли ми слухаємо і відповідаємо).

Якщо через молитву ми можемо звертатися до Бога (відповідати), то через Біблію – Бог говорить до нас (ми слухаємо). Це і є спілкування. Звичайно, Бог говорить до людини різними способами, однак, зараз Він говорить через Свого Сина - Ісуса Христа (Євр. 1:1-2), Який був і є живим втіленим Словом Бога (Ів. 1:1,14).

Ще один фактор на користь читання Біблії. Чи задумувалися ви, чим характеризується людина, що називає себе християнином? Звичайно, своєю вірою в Бога. Звідки ж взяти цю віру? Про це дізнаємося із Писання (Рим. 10:17): "Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове". Коли ми читаємо (слухаємо) Слово Боже, в серці родиться віра, без якої не можна догодити Богові (Євр. 11:6).

Та є одне "але". Що, в нашому випадку, означає читати Біблію? Вона – не історичний роман, не наукова фантастика, не збірник психологічних порад. Недостатньо тільки листати її сторінки: читаючи розумом – потрібно розуміти та слухати серцем і довіряти всьому, що каже Бог.

...Це було осіннього ранку 2002 року. Тоді я навчався на другому курсі біблійного інституту. Бог благословляв моє життя. Останній тиждень був насичений різними подіями (поїздкою в церкву, декількома служіннями, на яких я проповідував), тому не залишилося часу для особистого читання Біблії (хоча на богослужіннях я використовував Біблію). Того ранку, як завжди, зайшовши до лекційної аудиторії, я попрямував до свого місця. На столі стрічкою був прикріплений маленький папірець. Те, що було на ньому написане, я запам'ятав назавжди: "Якщо ти хочеш знати, який важливий для тебе Бог, досліди, яке місце у своєму житті ти уділяєш для Божого Слова".

Я дякував в молитві Господу за те, що того ранку багато зрозумів. Творець Вселенної кожного дня хоче мати спілкування зі своїм творінням! До речі, я й досі не знаю, хто прикріпив той папірець до моєї парти.

Друже, якщо ти ніколи не читав Біблії або ж легковажно ставився до цієї Книги, тоді розпочни сьогодні. Її автором є сам Бог. Невже ж ти не хочеш послухати, що скаже тобі Господь?

Богдан Галюк